Фізичні особи-підприємці (ФОП) становлять досить вагому частку від усіх роботодавців. Втім, не завжди оформлення трудових відносин ФОПа з працівниками відбувається в повній відповідності з вимогами законодавства. При цьому слід мати на увазі, що на фізичних осіб-підприємців поширюються ті ж нормативно-правові акти, які регулюють підприємницьку діяльність, що й на юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин (ст. 54 Цивільного кодексу України). Тож з метою недопущення помилок у діяльності ФОПа, державна служба зайнятості пропонує звернути увагу на низку специфічних положень, що регулюють трудові відносини між найманим працівником та даною категорією роботодавців.
- Особливі вимоги до укладення трудового договору.
Трудовий договір між фізичною особою-підприємцем та найманим працівником укладається письмово в двох примірниках (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України). Один із примірників трудового договору має зберігатися у працівника. Починаючи з 2015 року, реєструвати такий трудовий договір в державній службі зайнятості не треба. Таким чином, при укладенні трудових договорів після 1 січня 2015 року не потрібно керуватися Порядком реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю (Порядок), що затверджений Наказом Мінсоцполітики від 08.06.2001 № 260. Нумерацію укладених трудових договорів підприємець веде самостійно. В усьому іншому оформлення трудових відносин між ФОПом та працівником таке ж, як і для юридичної особи (роботодавець має видати наказ про прийняття працівника на роботу, зробити відповідний запис у його трудовій книжці, сповістити податковий орган перед допуском працівника до роботи тощо).
- Визначеність типової форми трудового договору.
Форма трудового договору між працівником і фізичною особою-підприємцем, яка використовує найману працю, затверджена Наказом Мінсоцполітики від 08.06.2001 № 260. Сторони можуть вносити в зазначену форму зміни та доповнення за умови, що вони не будуть погіршувати становище працівників та суперечити законодавству України.
- Специфічні підстави й порядок припинення трудових відносин.
Додатковою підставою для припинення дії трудового договору є призов ФОПа на військову службу або направлення його на альтернативну (невійськову) службу (п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Окрім того, трудовий договір може бути розірваний у разі призову або мобілізації ФОПа під час особливого періоду (п. 10 ч. 1 ст. 40 КЗпП). У такому випадку дозволяється не погоджувати звільнення найманого працівника з профспілкою (абз. 10 ч. 1 ст. 43-1 КЗпП). Стаття 47 КЗпП зобов’язує ФОПа провести при звільненні розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку із внесеним записом; у разі мобілізації ФОПа зазначені обов’язки мають бути виконані протягом місяця після демобілізації без застосування санкцій та штрафів. Щодо розірвання трудових договорів, які були укладені до 01.01.2015 і зареєстровані в службі зайнятості, то під час звільнення працівника потрібно звернутися до служби зайнятості для зняття договору з реєстрації (ці питання врегульовано в пунктах 9-16 Порядку). У випадку смерті роботодавця – фізичної особи-підприємця – трудові відносини між сторонами припиняються достроково, це визначено в Листі Мінпраці від 05.03.2003 р. № 06/2-2/51. Більш детально…