Листопад, 2020 | Соколівська сільська рада Кіровоградської області

Роз’яснює Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості: 5 нюансів трудових відносин між працівником та фізичною особою-підприємцем

By administrator | 23 Листопада, 2020 - 1:37 pm |23 Листопада, 2020 Кіровоградський міськрайонний цент зайнятості

Фізичні особи-підприємці (ФОП) становлять досить вагому частку від усіх роботодавців. Втім, не завжди оформлення трудових відносин ФОПа з працівниками відбувається в повній відповідності з вимогами законодавства. При цьому слід мати на увазі, що на фізичних осіб-підприємців поширюються ті ж нормативно-правові акти, які регулюють підприємницьку діяльність, що й на юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин (ст. 54 Цивільного кодексу України). Тож з метою недопущення помилок у діяльності ФОПа, державна служба зайнятості пропонує звернути увагу на низку специфічних положень, що регулюють трудові відносини між найманим працівником та даною категорією роботодавців.

Особливі вимоги до укладення трудового договору.

Трудовий договір між фізичною особою-підприємцем та найманим працівником укладається письмово в двох примірниках (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України). Один із примірників трудового договору має зберігатися у працівника. Починаючи з 2015 року, реєструвати такий трудовий договір в державній службі зайнятості не треба. Таким чином, при укладенні трудових договорів після 1 січня 2015 року не потрібно керуватися Порядком реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю (Порядок), що затверджений Наказом Мінсоцполітики від 08.06.2001 № 260. Нумерацію укладених трудових договорів підприємець веде самостійно. В усьому іншому оформлення трудових відносин між ФОПом та працівником таке ж, як і для юридичної особи (роботодавець має видати наказ про прийняття працівника на роботу, зробити відповідний запис у його трудовій книжці, сповістити податковий орган перед допуском працівника до роботи тощо).

Визначеність типової форми трудового договору.

Форма трудового договору між працівником і фізичною особою-підприємцем, яка використовує найману працю, затверджена Наказом Мінсоцполітики від 08.06.2001 № 260. Сторони можуть вносити в зазначену форму зміни та доповнення за умови, що вони не будуть погіршувати становище працівників та суперечити законодавству України.

Специфічні підстави й порядок припинення трудових відносин.

Додатковою підставою для припинення дії трудового договору є призов ФОПа на військову службу або направлення його на альтернативну (невійськову) службу (п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Окрім того, трудовий договір може бути розірваний у разі призову або мобілізації ФОПа під час особливого періоду (п. 10 ч. 1 ст. 40 КЗпП). У такому випадку дозволяється не погоджувати звільнення найманого працівника з профспілкою (абз. 10 ч. 1 ст. 43-1 КЗпП). Стаття 47 КЗпП зобов’язує ФОПа провести при звільненні розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку із внесеним записом; у разі мобілізації ФОПа зазначені обов’язки мають бути виконані протягом місяця після демобілізації без застосування санкцій та штрафів. Щодо розірвання трудових договорів, які були укладені до 01.01.2015 і зареєстровані в службі зайнятості, то під час звільнення працівника потрібно звернутися до служби зайнятості для зняття договору з реєстрації (ці питання врегульовано в пунктах 9-16 Порядку). У випадку смерті роботодавця – фізичної особи-підприємця – трудові відносини між сторонами припиняються достроково, це визначено в Листі Мінпраці від 05.03.2003 р. № 06/2-2/51. Більш детально… →

Відповідає Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості: Легальна зайнятість: можливість чи обмеження?

By administrator | 23 Листопада, 2020 - 1:35 pm |23 Листопада, 2020 Кіровоградський міськрайонний цент зайнятості

Leave a comment

Чому нелегальна зайнятість залишається популярною? А легальна зайнятість, що передбачає оформлення трудових відносин, сплату податків, дотримання соціальних гарантій, багатьма роботодавцями сприймається не як прямий обов’язок, а як бонус чи конкурентна перевага? Відповідь на ці запитання криється в самому понятті «легальна зайнятість». Спробуємо розібратись.

Легальна – означає визнана і дозволена законом. Законом, який чітко окреслює обов’язки і права учасників трудових відносин, а також гарантує, що держава буде дбати про їх виконання кожною стороною: і роботодавцем, і працівником. Про які ж гарантії йдеться? Для працівників держава гарантує, що в разі офіційного працевлаштування, окрім запису в трудовій, людина, яка працює, матиме:

чітко визначені і закріплені трудовим договором умови праці (місце роботи, режим роботи, посадові обов’язки, заробітна плата);
виплату заробітної плати двічі на місяць, у розмірі не менше ніж мінімально встановлений законодавством;
можливість навчання, перенавчання, підвищення кваліфікації за рахунок роботодавця;
страховий стаж для отримання допомоги на випадок безробіття, пенсії;
право на оплачувані відпустки: щорічну (не менше 24 календарних днів), соціальні та додаткові відпустки, передбачені КЗпП України;
право на оплату листка непрацездатності в разі хвороби;
соціальні послуги і виплати в разі нещасного випадку на роботі та професійного захворювання;
захист від незаконного звільнення, переведення на іншу посаду, зміну умов праці (без попередження та згоди працівника);
вихідну допомогу в разі звільнення за ініціативою роботодавця;
цілої низки інших прав і соціальних гарантій, передбачених чинним законодавством.

Багато це чи мало – стає зрозуміло, коли є можливість порівняти.

Реальність така, що чимало роботодавців будують свій бізнес на максимальному використанні нелегальної праці. Пояснення дуже просте – надто дорого платити податки і виконувати трудові зобов’язання. Настільки дорого, що з працівниками забувають розрахуватися або виплачують лише частину обіцяної зарплати, або пропонують забути про оплачувані відпустки і «лікарняні» та інші соціальні гарантії.

На перший погляд ухилення роботодавця від офіційного працевлаштування і сплати ЄСВ за своїх працівників не виглядає катастрофою. «Головне, щоб гроші платив за роботу», – міркують більшість нелегалів, забуваючи про те, що сплата ЄСВ забезпечує їх страховими виплатами на випадок безробіття, тимчасової втрати працездатності, нещасних випадків на виробництві, врешті, під час виходу на пенсію.

Запровадження карантинних заходів в зв’язку з поширенням в Україні коронавірусу змусило замислитися всіх, хто зневажав соціальним благополуччям і громадянською відповідальністю в інтересах короткострокового економічного ефекту. І роботодавці, і працівники, які підтримували нелегальну зайнятість, ухилялись від офіційного оформлення трудових відносин і сплати податків, опинились один на один перед загрозою зубожіння. І переваги офіційного працевлаштування вже не видавалися пережитком минулого.

Для остаточного подолання стереотипів, варто зазначити, що кожен хто підтримує цивілізовані трудові відносини, має можливість звернутися до служби зайнятості по безоплатну допомогу: роботодавець – в розв’язанні кадрових питань (підбору персоналу, компенсації ЄСВ), а працівник – по допомогу в пошуку нової роботи і отриманні матеріальних виплат на період безробіття. Більш детально… →