Про ситуацію зі сказу та заходи його профілактики

Сказ – особливо небезпечне вірусне захворювання всіх теплокровних тварин і людини. Відноситься до інфекційних природно-вогнищевих захворювань вірусної етіології, з ранковим механізмом передачі інфекції, ураженням центральної нервової системи. Не існує території, яка вільна від сказу взагалі.  В Україні дане захворювання реєструється в усіх областях і природно-географічних зонах.

   Збудник сказу – вірус, який живе і розмножується лише в живому організмі,

 – в головному і спинному мозку. Велика кількість його накопичується в слинних залозах.

Джерелами сказу є дикі тварини, головним чином із сімейства собачих (вовки, лисиці), а також кажани. Небезпека цих тварин обумовлена наявністю в їх слині великої концентрації вірусу (у вовків – в 90-100%, лисиць – в 80-90%, собак і кішок – в 50%).

   Сказ – ранова інфекція, при якій зараження найчастіше відбувається при укусі.

У повсякденному житті можуть мати місце випадки зараження при послинені пошкоджених шкірних покривів і слизових оболонок людини хворими на сказ тваринами при розробці туш тварин, контакті із забрудненою слиною шкірою.

Хворі сказом тварини виділяють вірус із слиною і вже в останні дні інкубаційного періоду – за 7-10 днів до появи клінічних проявів і впродовж усього періоду хвороби. Тяжкість клінічних проявів залежить від багатьох чинників: місця проникнення вірусу в організм, його вірулентності та дози, стану організму людини або тварини. Вірогідність зараження при укусах хворим собаками становить 14%, лисицями – до 30%, вовками – 70%. Тривалість інкубаційного періоду залежить від локалізації укусу (обличчя, шия, нижні або верхні кінцівки, тулуб).

   У людини інкубаційний період може тривати місяцями, в середньому 30-90 днів, найкоротший – 7 днів. Враховуючи те, що вірус в слині з’являється за 7-10 днів до появи клінічних симптомів. Необхідно пам’ятати, що тварин, які нанесли укуси, необхідно ізолювати і проводити за ними 10-денний ветеринарний нагляд.

Категорично забороняється знімати шкури із тварин, підозрілих на захворювання, і полеглих.

   Постраждалі від укусів та подряпані бродячими, домашніми або дикими тваринами, повинні негайно звернутися за медичною допомогою в поліклініку для отримання невідкладної допомоги і вирішення питання про проведення лікувально-профілактичної імунізації. При можливості необхідно самостійно промити рану значною кількістю мильної води, краї рани змазати 70-градусним спиртом або 5% розчином йоду, накласти асептичну суху пов’язку і звернутися до лікаря.

           Необхідно пам’ятати, що захворювання завжди закінчується смертю!

 Для лікування застосовується антирабічна вакцина та імуноглобулін, які є абсолютно нешкідливими для людини. Нині антирабічне лікування в Україні є безкоштовним. Тільки лікар може оцінити ризик можливого зараження вірусом сказу і призначить, при необхідності, курс імунізації.

У жодному разі не відмовляйтеся від призначеного лікування та самовільно не переривайте його: це може привести до трагічних наслідків.

      У напруженій епізоотичній ситуації стосовно сказу на території області дійснюються заходи Держпродспоживслужбою з метою недопущення поширення сказу зокрема:

– службою державної ветеринарної медицини проводиться відповідна роз’яснювальна робота серед населення, здійснюються профілактичні щеплення проти сказу серед собак та котів, що належать жителям району,

– вакцинація сільськогосподарських тварин,

– епізоотологічний моніторинг – здійснюється шляхом епізоотологічного обстеження,

  своєчасного виявлення спалахів хвороби та аналізу епізоотологічної ситуації;

– лабораторні дослідження – проводяться при підозрі та підтверджені сказу у тварин

– проведення роз’яснювальної роботи серед населення з питань профілактики сказу

  (пам’ятки, буклети, листівки, наради, бесіди, інтернет-ресурс тощо).

 

    Всі вищезазначені причини сприяють безконтрольному розмноженню безпритульних тварин, збільшенню їх кількості та підвищенню загрози покусів людей та домашніх, зокрема, сільськогосподарських тварин, і захворюванню їх на сказ.

Для того, аби захистити себе і оточуючих від сказу, необхідно виконувати кілька правил:

– Необхідно дотримуватися встановлених правил утримання домашніх тварин (собак, кішок) і щорічно в обов’язковому порядку приводити своїх улюбленців у ветеринарну лікарню за місцем проживання для проведення профілактичних щеплень проти сказу;

– У випадках змін в поведінці домашньої тварини, отримання ним ушкоджень від іншої тварини, смерті без видимих на те причин необхідно обов’язково звернутися до ветеринарного фахівця для встановлення спостереження або з’ясування причини смерті тварини;

– Слід нагадати дитині про необхідність інформування дорослих у випадку навіть незначних ушкоджень, нанесених тваринами;

– Не слід підбирати в лісі, на вулиці диких і бездоглядних домашніх тварин, або знайти можливість у короткий термін показати його ветеринарному лікарю і прищепити від сказу;

– Не слід брати тварину «на літній сезон», а потім  викинувши його, ви збільшуєте тим самим кількість бездоглядних тварин і підвищуєте ризик виникнення сказу в околицях;

– Не слід позбавлятися від тварини, покусав або подряпав людину. По можливості за ним має бути встановлено десятиденне спостереження;

– При появі диких тварин на особистих подвір’ях, на території населених пунктів потрібно прийняти всі запобіжні заходи і забезпечення безпеки себе і ваших близьких, оскільки здорові дикі тварини, як правило, уникають зустрічі з людиною;

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Ваше здоров’я у Ваших руках! Дбайте про нього!

Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*