ГЕМОРАГІЧНА ГАРЯЧКА З НИРКОВИМ СИНДРОМОМ

Геморагічна гарячка з нирковим синдромом (ГГНС) – гостре вірусне природно-осередкове захворювання, що характеризується лихоманкою, загальною інтоксикацією, ураженням нирок і розвитком тромбогеморагічного синдрому та універсального капіляротоксикозу.

Джерелом геморагічної гарячки з нирковим синдромом є різні дикі мишоподібні гризуни, зрідка щури.

        Зараження людини відбувається контактним шляхом – при безпосередньому контакті з гризунами (укуси гризунами) або під час роботи з інфікованими об’єктами довкілля (хмиз, солома, сіно тощо), що були заражені виділеннями мишоподібних гризунів), повітряно-пиловим шляхом (при вдиханні сухих випорожнень інфікованих гризунів, потраплянні їх на пошкоджену шкіру та мікроураження слизових оболонок), харчовим шляхом (при вживанні продуктів, які не піддавалися термічній обробці – капуста, морква тощо і були забруднені гризунами).

        Інкубаційний період триває від 7 до 46 днів. Клінічні ознаки характеризуються класичною тріадою: гарячка, ДВЗ-синдром, гостра ниркова недостатність. Хвороба починається гостро – з ознобу швидкого підвищення температури до 39,5-40,5 °C. Основні скарги хворого – відчуття жару у всьому тілі, виснаження, біль у м’язах живота та попереку. З 3-5-го дня хвороби симптоми зростають, розвивається геморагічний синдром. Порушення з боку нирок з’являються на 3-4 дні пізніше, але іноді відмічається їхнє ураження раніше (на 2-4-й день хвороби). Добова кількість сечі при цьому значно зменшується до тимчасового повного припинення її виділення (анурія). У значної частини хворих розвивається геморагічний синдром (петехіальний висип, крововиливи у склеру, носові кровотечі), рідше спостерігається кров у сечі та ще рідше — кишкові кровотечі. Порушується згортання крові, виникає внутрішньосудинне згортання крові у капілярах.

Основними групами ризику вважаються лісогосподарські робітники, лісоруби, лісники, жителі сільських лісових районів, дачники, пов’язані з початком весняних робіт на дачних ділянках і в самих дачних будинках, тоді як миші на час холодів заселяють порожні приміщення, забруднюючи їх. Хвора людина для оточення не заразна.

З метою профілактики ГГНС необхідно:

– під час польових робіт використовувати засоби індивідуального захисту (рукавиці, респіратор або ватно-марлеву пов’язку за потреби),

– продукти харчування зберігати в недоступних місцях для гризунів, пошкоджені гризунами харчові продукти не можна використовувати в їжу без термічної обробки,

– не вживати воду з відкритих водойм,

– не можна торкатися до живих або мертвих гризунів без гумових рукавичок,

– неспецифічна профілактика зводиться до знищення гризунів (проведення дератизаційних заходів). Відповідно до вимог статті 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов’язані забезпечувати своєчасне проведення дератизаційних заходів.

Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області

Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*