Кіровоградський міськрайонний цент зайнятості повідомляє

Якщо особа приймається на роботу за сприяння державної служби зайнятості, чи може вона бути впевнена у тому, що з нею будуть укладені трудові відносини офіційно?

Може, адже зареєстрованому безробітному видається направлення на працевлаштування, в корінці якого роботодавцем зазначається інформація про прийом на роботу з посиланням на відповідний наказ.

Видача направлень на роботу здійснюється на підставі поданих роботодавцем звітів про наявність вільних робочих місць. Такі дані є інформацією про легальну роботу.

Для пошуку роботи не обов’язково реєструватися як безробітному в центрі зайнятості. Є можливість отримувати інформацію про вакансії з Інтернет-сторінки ДСЗ. До речі, сайт служби дозволяє отримувати інформацію не тільки з комп’ютера, а й з мобільних телефонів, що мають доступ до мережі Інтернет.

Інформація про вакансії розміщується на сайті зі звітів роботодавців і є інформацією про легальні трудові відносини. Користувачі соціальної мережі Фейсбук також мають можливість ознайомитись з інформацією про окремі вакансії на сторінці ОЦЗ.

Іншим шукачам роботи рекомендуємо користуватись інформацією про легальні трудові відносин, що розміщується на сайтах служби, зокрема у рубриці «Правовий порадник шукача роботи» на сторінці ОЦЗ у соціальній мережі Фейсбук.

При прийомі на роботу роботодавець не має права вимагати від особи одночасно з поданням заяви про прийом на роботу і подання заяви про звільнення за власним бажанням без зазначення дати такого звільнення.

Чи гарантується легальність трудових відносин при користуванні шукачами роботи послугами приватних агентств зайнятості?

 

Щодо Приватних агентств зайнятості (ПАЗ) законодавством про зайнятість населення передбачено, що можуть діяти 3 види агентств.

Перший вид агентств – це агентства, які надають посередницькі послуги з працевлаштування за кордоном. Діяльність таких агентств ліцензується Мінсоцполітики і регулюється ліцензійними умовами, затвердженими відповідною постановою КМУ. Ліцензіат зобов’язаний, серед іншого, розмістити у приміщенні завірену ним інформацію про характер майбутньої роботи, умови праці у державі працевлаштування. Ліцензіат подає копію завіреного іноземним роботодавцем проекту трудового договору до Міністерства для отримання ліцензії. Копія укладеного клієнтом трудового договору з іноземним роботодавцем має зберігатись у ліцензіата протягом 3-х років після закінчення його дії.

Другий вид агентств – це агентства, які надають посередницькі послуги з працевлаштування в Україні. Діяльність таких агентств не ліцензується. Інформація про них вноситься до переліку, що ведеться Центральним апаратом Державної служби зайнятості. З переліком є можливість ознайомитись на сайті служби. Такі агентства зобов’язані надавати громадянам повну та достовірну інформацію про попит роботодавця на робочу силу, його вимоги щодо кваліфікації, досвіду роботи, про умови, характер роботи та оплату праці. Агентства не мають права свідомо здійснювати набір, працевлаштування або наймання працівників для робіт, пов’язаних з неприйнятними небезпеками і ризиками, а також для робіт, на яких працівники можуть стати жертвами зловживань чи дискримінації будь-якого характеру.

Таким агентствам забороняється отримувати від громадян гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата їх послуг здійснюється виключно роботодавцем.

Агентства, які подали до центрів зайнятості області річну звітність про працевлаштованих за їх сприянням шукачів роботи, ні в 2018, ні в 2017 роках не звітували про надання посередницьких послуг з працевлаштування в Україні.

Третій вид агентств – це суб’єкти господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця на умовах трудових договорів. Такі суб’єкти ще називаються агентствами трудового лізингу.

Працівник оформлює трудові відносини з агентством, а виконує трудову функцію у іншого роботодавця. При цьому особа повинна мати всі основні трудові права на рівні з працівниками відповідного підприємства. Розмір заробітної плати має бути у такого працівника не нижчим, ніж розмір зарплати, яку отримує працівник безпосередньо у роботодавця.

Як висновок, якщо приватне агентство зайнятості дотримується вимог законодавства про зайнятість населення, слід розраховувати, що шукачі роботи будуть працевлаштовані на легальні робочі місця.

Чи можуть відмовити у прийомі на роботу шукачу роботи, направленому до роботодавця центром зайнятості?

 

До основних завдань державної служби зайнятості належить сприяння громадянам у підборі підходящої роботи і надання роботодавцям послуг з добору працівників. Таким чином центри зайнятості виконують функцію державного посередника на ринку праці.

Рішення щодо прийому на роботу її шукача, навіть і направленого центром зайнятості, приймається роботодавцем. Роботодавець може проводити співбесіди з кандидатами на працевлаштування з метою визначення відповідності їх професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам.

Як висновок такої співбесіди, роботодавець може прийняти рішення про прийом особи на роботу, а може і відмовити у прийомі.

Законодавство, надаючи роботодавцю право на прийняття остаточного рішення щодо прийому на роботу особи, одночасно і захищає шукача роботи від неправомірної відмови у прийомі на роботу.

Зокрема, така заборона передбачена Кодексом законів про працю України. Забороняється також відмовляти жінкам у прийнятті на роботу з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей, віком до трьох років.

Якщо, все ж таки, така відмова відбувається, то роботодавець зобов’язаний повідомити про причину відмови у письмовій формі. Жінка може оскаржити відмову у судовому порядку.

Роботодавцям забороняється вимагати від осіб, які шукають роботу, подання відомостей про особисте життя.

В оголошеннях про вакансії, що зокрема друкуються у пресі чи розміщуються на сайтах, роботодавцям забороняється зазначати обмеження щодо віку кандидатів, пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам.

Маючи право на самостійний вибір претендента на роботу, роботодавці мають і обов’язок дотримуватись квоти працевлаштування громадян окремих категорій.

Так, встановлена 4-відсоткова квота для працевлаштування осіб з інвалідністю та 5-відсоткова квота для працевлаштування молоді, що вперше шукає роботу, осіб передпенсійного віку, осіб, звільнених після відбуття покарання, батьків з дітьми певного віку, дітей-сиріт, учасників бойових дій.

Роботодавцям слід враховувати, що у разі відмови у прийомі на роботу осіб квотних категорій, центри зайнятості повідомляють органи Держпраці про такі факти.

А якщо роботодавець не дотримується квоти, то такі відмови є підставою для накладення штрафної санкції.

 

 

Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*