Що варто знати, щоб захистити бджіл від отруєння пестицидами

Відповідно до ст. 11 Закону України „Про пестициди і агрохімікати” застосування пестицидів і агрохімікатів здійснюється у відповідності до цих Законів, санітарних правил транспортування, зберігання і

застосування пестицидів і агрохімікатів (ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві») та інших нормативних актів (Постанова КМУ №746 від 18.09.1995 «Про затвердження Порядку одержання (посвідчення) на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами»). Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про пестициди і агрохімікати» із змінами та ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності», діяльність пов’язана із виробництвом і торгівлею пестицидами і агрохімікатами не підлягає ліцензуванню.
Асортимент, засоби, сфера застосування пестицидів, норми, кратність обробок повинні відповідати „Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні” та інструкціям з безпечного застосування пестицидів, які затверджені (погоджені) Міністерством охорони здоров’я, Мінекології та природних ресурсів і т.д. Обробка рослин та інших об’єктів повинна здійснюватись суворо за показаннями з обов’язковим врахуванням економічного порогу шкодочинності (ЕПШ), ступеню розвитку хвороби рослин, бур’янів а також прогнозу погоди.


На всі види робіт, пов’язаних із застосуванням пестицидів, робітники повинні допускатися по наряду і при наявності посвідчення про проведення спеціальної підготовки, допуску до робіт з пестицидами та медичної книжки встановленого зразка на право робіт із пестицидами. Медична книжка та посвідчення видається на один рік особам, що пройшли щорічний медичний огляд і навчання щодо безпечного поводження з пестицидами і агрохімікатами в Управлінні фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби. Медична книжка видається керівником підприємства, установи.
Однак в умовах широкого застосування хімічних препаратів у сільському і лісовому господарстві все гострішою стає проблема охорони і захисту бджіл від отруєнь. Ентомологічними дослідженнями встановлено, що під дією пестицидів у бджіл погіршується пам’ять та інші розумові здібності. Як показали дослідження, особливо згубна для розумових здібностей бджіл суміш пестицидів різних типів. Тому після тривалих дискусій з даного питання, ЄС у травні 2013 року обмежив використання неонікотиноїдних пестицидів на основі клотіанідину (Дантоп 50), імідаклоприду (Конфідор, Конфідор Максі), тіаметоксаму (Актара), а також фіпронілу (Регент), які на думку Європейського агентства безпеки харчових продуктів є небезпечними для бджіл.
Протягом останніх 3-5 років в Україні посівні площі під ріпак, соняшник, гірчицю, а також плодово-ягідними культурами збільшуються, тому частіше застосовуються інсектициди. При цьому пестициди, якими обробляють поля проти шкідників, не вбивають бджіл, а роблять їх менш стійкими до пошкодження кліщами (зокрема кліщами Варроа) та несприятливих факторів навколишнього середовища. Тому однією із найбільших проблем пасічників є захист бджіл від отруєння пестицидами, або хімічного токсикозу. Хімічний токсикоз – неінфекційна хвороба дорослих особин бджолиної сім’ї і їх личинок, що викликається отруєнням бджіл пестицидами, які застосовуються для контролю розвитку і розповсюдження шкідливих для сільського та лісового господарства комах, рослин, грибків тощо. Пестициди потрапляють в бджолині сім’ї з нектаром, пилком, в результаті чого забруднюються кормові запаси і товарна продукція. Токсикози виражаються в ослабленні сімей, зниженні їх продуктивності і масовій загибелі бджіл. Хімічний токсикоз проявляється непередбачено, комахи гинуть без явних клінічних ознак. В 95% випадків хімічний токсикоз викликають інсектициди, в 4% – гербіциди і 1% припадає на інші препарати. Пестициди проникають в організм бджіл з кормом, водою, при безпосередньому контакті (найбільш небезпечно).
Отруєння бджіл залежить від хімічної природи речовин, способу їх проникнення в організм. Фосфорорганічні сполуки (ФОС) (препарати на основі піриміфос-метилу, хлорпірифосу, диметоату) блокують фермент холінестеразу, що бере участь в передачі порушень у гангліях нервової системи. Хлорорганічні пестициди порушують калій-натрієве співвідношення в мембранах нервових волокон. Фтор у вигляді фтористого водню і фториду кремнію діє як дихальна отрута, руйнуючи стінки трахей бджоли, при надходженні з кормом порушує процеси гліколізу і мінеральний обмін. Миш’як блокує ферментні процеси, хлористий барій порушує водний баланс.
Відповідно до екотоксикологічної оцінки всі пестициди діляться на чотири класи небезпеки:
1-й клас небезпеки – високонебезпечні для бджіл пестициди (викликають загибель понад 20% бджіл). Обробіток лише ввечері після заходу сонця, швидкості вітру до 1-2 м/с, екологічні регламенти: захисна зона для бджіл не менше 4-5 км; обмеження льоту – 4-6 діб;
2-й клас небезпеки – середньонебезпечні для бджіл пестициди (викликають загибель від 5 до 20% бджіл). Обробіток лише ввечері після заходу сонця, швидкості вітру до 2-3 м/с, захисна зона для бджіл не менше 3-4 км, обмеження льоту – 2-3 доби;
3-й клас небезпеки – малонебезпечні для бджіл пестициди (загибель від 1 до 5% бджіл). Обробіток вранці або ввечері, швидкості вітру до 4-5 м/с захисна зона для бджіл – 2-3 км, обмеження льоту – 1-2 доби;
4-й клас небезпеки – практично безпечні для бджіл пестициди. Обробіток вранці або ввечері, швидкості вітру до 4-5 м/с, захисна зона для бджіл не менше 1-2 км, обмеження льоту – 6-12 годин.
Масове вимирання бджіл найсильніше виражене в сильних сім’ях, оскільки бджоли з таких сімей активніше працюють на квітах рослин і більше контактують з пестицидами. Розплід в таких сім’ях вимирає в результаті недостатнього обслуговування (голодування і охолодження) і годування дорослих личинок отруєним нектаром і пилком. Якщо бджоли принесли в вулик невелику кількість отруєного пилку, то процес вимирання бджіл розтягується іноді на все літо.
Фізичні і юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, згідно ст.37 Закону України “Про бджільництво”, зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату. У період проведення робіт у радіусі 200 метрів від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи (інформаційні щити).
Оскільки, господарства повідомляють населення про місце і час обробок пестицидами через сільську раду, то власники пасіки повинні зареєструватись в сільській раді, на території якої вони знаходяться.
Роботи з пестицидами, враховуючи вплив та безпечність для бджіл, слід проводити у вечірні (18–22) та ранкові (до 8-10) години, при мінімальних висхідних повітряних потоках шляхом обприскування наземною апаратурою, при цьому пасіки необхідно вивести не менш ніж на 5 км від оброблюваних ділянок або ізолювати їх на термін до п’яти діб залежно від внесеного препарату.
Враховуючи токсичність всіх пестицидів для бджіл, обприскування сільськогосподарських культур, які є медоносами, потрібно проводити у фазу бутонізації і до цвітіння (в ранкові та вечірні години). Обробки інсектицидами в садах, на посівах ріпаку та інших медоносних культурах в період цвітіння не проводять.
Порушення законодавства про захист рослин тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність передбачену ст.21 Закону України “Про захист рослин”, ст. 38 Закону України “Про бджільництво” та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 

Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*