Допомога по частковому безробіттю: зміни та новації

Відділ інформаційної роботи Кіровоградського обласного центру зайнятості  

(0522) 32 17 06

 

___________________________________________________________________

   Кiровоградський ОЦЗ     phone-fax: +38(0522)24-55-75     e-mail: info@kocz.gov.ua                               



___________________________________________________________________

Кiровоградський обласний центр зайнятості     phone-fax: +38(0522)24-55-75     e-mail: info@kocz.gov.ua 

    

 

 

На Кіровоградщині запрацювала програма надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину роботодавцям з числа малого та середнього підприємництва. Ця державна програма спрямована, насамперед, на збереження робочих місць, а надалі – стимулювання активності та відновлення бізнесу після завершення дії обмежувальних заходів із протидії поширенню коронавірусної інфекції.

29 травня 2020 року набув чинності Закон України № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (СОVID-19)», за яким передбачаються такі основні новації:

  • допомога по безробіттю може виплачуватися фізичній особі-підприємцю, що не має найманих працівників за умови, що вона є застрахованою особою;
  • строк звернення за отриманням допомоги по частковому безробіттю збільшено з 30 до 90 днів з моменту зупинення (скорочення) діяльності;
  • звільнення від оподаткування суми отриманої допомоги по частковому безробіттю на період карантину. 
  • Державна служба зайнятості закликає представників малого та середнього бізнесу скористатися можливістю отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
  • Механізм підтримки працівників у зв’язку з вимушеним зупиненням (скороченням) діяльності дозволяє зберегти робочі місця,  знизити навантаження на роботодавців і запобігти зростанню безробіття.

Чи гарантується легальність трудових відносин при користуванні шукачами роботи послугами приватних агентств зайнятості?

 

Щодо Приватних агентств зайнятості (ПАЗ) законодавством про зайнятість населення передбачено, що можуть діяти 3 види агентств.

Перший вид агентств – це агентства, які надають посередницькі послуги з працевлаштування за кордоном. Діяльність таких агентств ліцензується Мінсоцполітики і регулюється ліцензійними умовами, затвердженими відповідною постановою КМУ. Ліцензіат зобов’язаний, серед іншого, розмістити у приміщенні завірену ним інформацію про характер майбутньої роботи, умови праці у державі працевлаштування. Ліцензіат подає копію завіреного іноземним роботодавцем проекту трудового договору до Міністерства для отримання ліцензії. Копія укладеного клієнтом трудового договору з іноземним роботодавцем має зберігатись у ліцензіата протягом 3-х років після закінчення його дії.

Другий вид агентств – це агентства, які надають посередницькі послуги з працевлаштування в Україні. Діяльність таких агентств не ліцензується. Інформація про них вноситься до переліку, що ведеться Центральним апаратом Державної служби зайнятості. З переліком є можливість ознайомитись на сайті служби. Такі агентства зобов’язані надавати громадянам повну та достовірну інформацію про попит роботодавця на робочу силу, його вимоги щодо кваліфікації, досвіду роботи, про умови, характер роботи та оплату праці. Агентства не мають права свідомо здійснювати набір, працевлаштування або наймання працівників для робіт, пов’язаних з неприйнятними небезпеками і ризиками, а також для робіт, на яких працівники можуть стати жертвами зловживань чи дискримінації будь-якого характеру.

Таким агентствам забороняється отримувати від громадян гонорари, комісійні та інші винагороди. Оплата їх послуг здійснюється виключно роботодавцем.

Агентства, які подали до центрів зайнятості області річну звітність про працевлаштованих за їх сприянням шукачів роботи, ні в 2018, ні в 2017 роках не звітували про надання посередницьких послуг з працевлаштування в Україні.

Третій вид агентств – це суб’єкти господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в іншого роботодавця на умовах трудових договорів. Такі суб’єкти ще називаються агентствами трудового лізингу.

Працівник оформлює трудові відносини з агентством, а виконує трудову функцію у іншого роботодавця. При цьому особа повинна мати всі основні трудові права на рівні з працівниками відповідного підприємства. Розмір заробітної плати має бути у такого працівника не нижчим, ніж розмір зарплати, яку отримує працівник безпосередньо у роботодавця.

Якщо приватне агентство зайнятості дотримується вимог законодавства про зайнятість населення, слід розраховувати, що шукачі роботи будуть працевлаштовані на легальні робочі місця.

Якщо особа приймається на роботу за сприяння державної служби зайнятості, чи може вона бути впевнена у тому, що з нею будуть укладені трудові відносини офіційно?

Може, адже зареєстрованому безробітному видається направлення на працевлаштування, в корінці якого роботодавцем зазначається інформація про прийом на роботу з посиланням на відповідний наказ.

Видача направлень на роботу здійснюється на підставі поданих роботодавцем звітів про наявність вільних робочих місць. Такі дані є інформацією про легальну роботу.

Для пошуку роботи не обов’язково реєструватися як безробітному в центрі зайнятості. Є можливість отримувати інформацію про вакансії з Інтернет-сторінки ДСЗ. До речі, сайт служби дозволяє отримувати інформацію не тільки з комп’ютера, а й з мобільних телефонів, що мають доступ до мережі Інтернет.

Інформація про вакансії розміщується на сайті зі звітів роботодавців і є інформацією про легальні трудові відносини. Користувачі соціальної мережі Фейсбук також мають можливість ознайомитись з інформацією про окремі вакансії на сторінці ОЦЗ.

Іншим шукачам роботи рекомендується користуватись інформацією про легальні трудові відносин, що розміщується на сайтах служби, зокрема у рубриці «Правовий порадник шукача роботи» на сторінці ОЦЗ у соціальній мережі Фейсбук.

При прийомі на роботу роботодавець не має права вимагати від особи одночасно з поданням заяви про прийом на роботу і подання заяви про звільнення за власним бажанням без зазначення дати такого звільнення.

Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*