Обережно, сказ!

Сказ (lyssa, rabies, hydrophobia) — це гостре інфекційне захворювання, яке спричиняється вірусом і вражає центральну нервову систему. Вірус, який міститься у слині і сечі хворих на сказ тварин, потрапляє до організму людини під час укушення, лизання, дряпання. Людина заражується сказом частіше від безпритульних собак. Через кров, збудник проникає до центральної нервової системи. Чим ближче до голови проникає вірус, тим він стає небезпечнішим. Особливо небезпечні укуси голови, шиї, пальців рук та ніг. Інкубаційний період при сказі може тривати від 10 діб до 1 року і більше, у середньому це 40 діб.

Найважливіше у профілактиці зараження сказом уникати контакту з дикими та безпритульними тваринами; у разі підозри на сказ у тварини (помітна зміна поведінки, посилена агресивність, слинотеча, світло- та водобоязнь) треба негайно повідомити про це працівників санітарно-епідемічної станції. У випадку укусів, подряпин, будь-якими тваринами потрібно, у разі необхідності, на місті зупинити кровотечу і накласти пов’язку; негайно звернутися до лікувально-профілактичного закладу для отримання кваліфікованої медичної допомоги. Тварину, яка укусила людину, потрібно, якщо це можливо, ізолювати або з’ясувати її місце знаходження. Це необхідно для спостереження за твариною з метою визначення щодо її зараження на сказ. Якщо тварина була вбита або померла після нападу, необхідно відправити до санітарно-епідемічної станції на дослідження її тіло або голову.

Сказ майже не піддається лікуванню і, у більшості випадків, призводить до загибелі хворого. Лише своєчасна профілактика зараження може врятувати від захворювання. Лише лікарі повинні оцінювати ступінь важкості ураження і потрібність у госпіталізації.

 

Bookmark the permalink.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*